| Головна » Публікації » Конкурс |
Загублені миті, розтерті в звичайності часу...
| Загублені миті, розтерті в звичайності часу, Аж сиві берези вляглись до самої землі. Ти роки крадеш із якоїсь десятки запасу, Щоб губи мовчали і мовчки збрехали мені. Густими дощами поголені темні дороги. Ти досі у піжмурки граєшся в тій темноті… Що в сивих беріз від чекання стомилися ноги Я краще помовчу, аби не збрехати тобі… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: kristina-vo (20.08.2013) | Автор: Христина Волощак | |
| Переглядів: 617 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
