| Головна » Публікації » Конкурс |
За межами віконця чату
| Він десь, таки існує, там За межами віконця чату. І не байдужа - по листам, Він вміє ображати й вибачати. Він десь, таки існує, там У світі, десь, поза монітором. У вебку, бачиш по його очах, Що ти близька, без спору. Він є за гранню клавіш білих, І за межою він так близько. Ти пишеш раз-у-раз сміливо, І падаєш,за ради нього низько. Він фантазує у своїх листах, І так спілкується уже два роки! Живете віртуально у своїх містах,- Скажи мені як довго це?до поки? Він гріти вміє теплими словами, Розповідати і вигадувати смішно. Та затухає монітор. І з снами,- Ти розумієш, що кохати грішно... Він все ж таки існує, там, За межами сліпого та німого чату. Та гріє тебе інший. Й він не сам. І вам давно не треба вибачати... А завтра зітреш ті пусті листи. Без слів. Без сліз. Давно вже треба. Давно вже роз'єдналися мости. І чи була у них тоді потреба? Він десь, таки там існував та був,- За межами віконця монітору-чату. Так швидко все забулось. І забув. Хоч і казав, що вміє вибачати... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Anna_Zakohana (22.11.2014) | Автор: Анна Діденко | |
| Переглядів: 631 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]