| Головна » Публікації » Конкурс |
Вона молода...
| Заблуканий подих незримої тиші, Я тут, серед вас мій нестримний потік. Всі тихо сидять по кутках мов ті миші. Вдають, що не чують цей здавлений крик. Вона молода, їй всього вісімнадцять Ще вчора носила усмішку в устах, Ще вчора купалась у хвилях овацій, Сьогодні лишився лиш страх у очах. Чи має так бути? Скажіть мені люди, Невже вам не жаль те невинне дитя? Згадайте хрести прикрашали що груди, Забули, що все ж християне вас звать? Гадаєте легко сидіти в темниці, Не вірячи, що порятунок прийде? Для фараонів десь зводять гробниці, Вона ж у покинуту яму піде. А, що ж ти вчинила, невинна дитино? За що тебе так покарало життя? – Ви знаєте, просто була я людина, Одна з поміж тих, що ідуть в небуття. Жила, як усі, і, не знаю, як сталось, Та певно звернула з закону межі. Не знаю, для кого закони писались, Та вижить тут можуть самі лиш вожді! Вона молода, їй було вісімнадцять, І вогник яскравий в очах тих погас. Вже більше не треба їй хвиль тих овацій, Вона відійшла, щоб прийшов новий час. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Natasha (23.07.2013) | Автор: Велика Наталія Володимирівна | |
| Переглядів: 566 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]