| Головна » Публікації » Конкурс |
Верба.
| Верба над рікою розкинула віти, Схилилась у воду і шепчеться з вітром, На долю вербову свою нарікає, А вітер не чує,а вітер гуляє. Сьогодні розвів балачки із вербою, А завтра шипшину узрів над водою. Шептав їй,що краща на цілому світі І все червоніли шипшинові квіти. На те він і вітер,не знає зупинки, Не має спочину й коханої жінки, На те він і є чоловічого роду, Що любить нестримно всю нашу породу. І я прихилилась сама під вербою, Розказую їй про жіночую долю, Про дні,коли вітер до нас прилітає... Вона мене слуха і гіллям хитає. 19,08,2011 | |
| Категорія: Конкурс | Додав: ruslanasapronova (26.07.2013) | Автор: Руслана Сапронова | |
| Переглядів: 1349 | Коментарі: 4 |
|
|
0
дяка.
|
|
0
Дякую.
|
|
0
Щиро дякую.
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
