Головна » Публікації » Конкурс |
Ти цілуєш мене як ікону
*** Ти цілуєш мене, як ікону, поміж квітів не видно вже ніг. Я нікому, ти чуєш, нікому не відкрию магічного кола, що почалося з вуст твоїх. Захисти – може навіть від себе – наш крихкий розмальований світ. Бачиш линву із неба й до неба: я ніколи нікого крім тебе не запрошувала у політ. То ж позбудься важкого баласту пересудів, думок, суєти, а візьми тільки ніжність і ласку, освяти ними спалахи щастя, мої ночі і дні освіти. Із надхмарних висот я огорну цю воз’єднану велич землі. Я віднині, мабуть, чудотворна, бо долаю все хворе й потворне, поки віра твоя на моєму чолі. | |
Категорія: Конкурс | Додав: lilideleopolis (20.08.2013) | Автор: Лілі де Леополіс | |
Переглядів: 748 | Коментарі: 5 |
|
Ну порівняно з твоїми "перлами" можна було б і 5 поставити, а об'єктивно - не більше 3.
|
1
чудовий вірш - 5 балів однозначно!
|
0
Дивовижно...
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]