Субота, 05.07.2025, 23:09
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Сповідь ненародженої дитини
Мамо, знаєш, я не хочу тобі снитися .Сни – це той світ, де наша душа відпочиває. Снитися тобі було б надто низько, бо тоді ти б страждала. А цього я хочу найменше. Я приходжу вперше і востаннє, бо я дуже хочу аби ти знала…
Чоловік, який подарував тобі багато щастя і ще більше болю. Пам’ятаєш, як він казав, що одного разу зробить тебе нещасною. Ти сміялася і обіймала його, бо мені ставало тепліше. Я вже тоді жила у тобі і шалено любила вас. Мама і тато. Якби я могла розмовляти, я б щодня вимовляла ці слова, пробувала б їх на смак…Це, певно, дуже солодко: мама і тато.
В один день він пішов. Назавжди. Коли ти курила у вікно, я задихалася. Коли гасила свій біль алкоголем, мені здавалось, що я потону у річці цієї гіркоти.
А потім ти дізналася про мене. Ти не раділа, не дзвонила батькам, не вибирала мені ім’я і тим паче не ходила по магазинах шукаючи повзунки.
Ти зробила аборт. Ти не почула мого серцебиття. Викинула, як стару ляльку.
Якби я народилась, я була б найкращою. У 4 роки би навчилася читати. Казки наніч я б читала собі сама, щоб не добавляти тобі турбот. У школі я б вчилася на відмінно. Потім я б пішла у музичну школу. Моє ім’я звучало би в числі кращих скрипачок світу. Я б писала вірші і малювала б акварелями твої очі. Сині-сині. Виливала б душу римами – тихими, сильними.
У 18 я б закохалася. Він би носив мене на руках, цілував перед сном і завжди був би поруч. І коли б у мені загорілася маленька зірочка, я б її ніколи не погасила. Бо кожне життя – це малесенька порошинка, з яких складається вся наша планета.
Мамо, вибач, що я загорілася так невчасно. Я так хотіла освітити темряву твого життя! Я хотіла принести тобі свою любов і тепло, а натомість…
Я не буду тебе звинувачувати, адже ти дала мені життя. Хай і на кілька тижнів…
Мамо, знаєш, коли тебе вбивають – це зовсім не боляче! Не бійся, я майже не відчула. Боляче відчувати себе непотрібною.
Я не буду приходити у твої сни. Вперше і востаннє, як я обіцяла. Лише молю – якщо у тобі колись знову загориться маленька зірочка, не гаси її! Вона зробить твою галактику яскравішою.
Категорія: Конкурс | Додав: MashaB (24.07.2013) | Автор: Бойко Марія
Переглядів: 661

Публікації інших авторів

Капля боли...
1:1
Скажи, ты слышишь ангелов в ночи?
Звір заховався від людей в гущаві...
Урбанiзована романтика
Котяча...
Гадание на ромашке
Алисе
Забуття
Льда я

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]