| Головна » Публікації » Конкурс |
Сповідь Лорелаї (уривок)
| Неминуче йде життя. Час ковтає все і всіх, не залишаючи шансу нікому. І помилки вже не виправити… скільки не тікай і що не роби – потрібно шукати лише свій шлях, свій час і себе в цьому… Я тікала, неминуче бігла від себе і людей, обставин і проблем, а насправді тікала від життя, від його поворотів і камінців. Нарікала, хоч вважала себе сильною. Вставала і вперто прямувала вперед свого часу….і він мене випередив. Не сила була чекати на щось мрійливе і несподіване… Подорож – ось що для мене справжній пошук чогось, пошук, можна сказати, істини, свого шляху, себе. Дивно і дико…Я перестала відчувати смак їжі, смак розваг, смак життя. Мене не зворушують ніжності і слова чоловіків, не чіпають розмови подруг, я не бачу дійсно того, що хотіла б над усе…Мені набридає те, до чого я із запалом хапаюсь і намагаюсь втриматись…мені це огидніє…Мрії, турботи і надії – вони вмерли в мені. Неминуче минають повз мене люди, котрі так і не стали близькими. Я намагаюсь вхопитись за них, але вони мов примара тануть в моїх обіймах…Я відпускаю із серця тих, хто повростав в душу усіма коренями… Я видираю із ґрунту паростки щастя, залишаючи пустку самотності; замикаю почуття, роблячи серце кам’яним… Я кидаю усе, я їду. Не просто десь, кудись і заради чогось. Я хочу знайти смак, насолоду і пошук, знайти себе і свій шлях, зрозуміти його… Вокзал переповнений і кволий зранку. Сліпе місто тільки прокидається від недоспаної ночі… Все дихає і воліє жити, все радіє, але шаблонно рухається за течією. Мене проводжає Катаріна – частина серця, частина думок і радості. Сестра не хоче відпускати мене саму, але розуміє, що це мені потрібно. Її обійми гріють аж до костей і від цього не так лячно нового старту, нового ривка. Сльози продавлені шматком в горлі, а на обличчі та сама яскрава посмішка…Сіла на своє місце, закинула фіранку, поглянула на сірий вокзал…поїїїїхали!!! ... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: AlBo (21.07.2013) | Автор: Аліна Бондарєва | |
| Переглядів: 690 | Коментарі: 1 |
|
|
0
МОЛОДЕЦЬ...що скажеш про моє творінння
http://vk.com/away.php?to=http%3A%2F%2Fvidatiknigu.com.ua%2Fpubl%2Fkonkurs%2Fnebo_podaruvalo_na m_svitanok%2F1-1-0-4113&post=63868725_4740 |
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
