Головна » Публікації » Конкурс |
Сповідь
сповідь верлібрами білому аркушу, мов шрами від нігтів на білій спині. завтра я знов тебе вип"ю і спокушу, тільки ти вірь мені. наші розмови зробились відвертими, заламуєш руки в замок за спиною. стали долоні такими потертими а як же. ну як тут не бути сумною? сповідь тобі, без кінця цілуючись, щоб не забути нічого важливого. ти притискав мене, мабуть, дивуючись. в цьому немає нічого жахливого. сповідь рукам і плечам, кохаючись, мов одкровення самим собі. мов каяття, між яким, задихаючись, все ж зізнаємося , ми - геть слабі. сповідь губам на твоїх артеріях, тихо так, щоб не сполохати ритму. рухи на дуже складних траєкторіях, знаєш, а це додає колориту. сповідь верлібрами білому аркушу, мов шрами від нігтів на білій спині. завтра я знов тебе вип"ю і спокушу, тільки ти вірь мені. | |
Категорія: Конкурс | Додав: doch_shekspira (30.08.2013) | Автор: Svetlana Mal | |
Переглядів: 818 |
Публікації інших авторів |
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]