| Головна » Публікації » Конкурс |
Спогад
| Десь ближче до обіду, біляве дівча бігло вуличкою. Вочевидь поспішало, мабуть, по справі. Слід сказати, що в такі погожі літні дні, більшість рушала з міста на природу – ближче до води (у місті залишались хіба ті, що мусили ходити на роботу). Аж ось юнка вибігла сходами старого будинку у під’їзд і подзвонила в двері. Їх відчинила пані інтеліґентного виду і запросила у помешкання. Воно заворожувало! Кухня роміщувалась одразу при вході і сяяла чистотою. Вітальня манила прохолодою, тож виникало непереборне бажання сісти на зручній канапі, встеленій гуцульським рядном. На чільному місці, коло вікна, стояв рояль. Юна піаністка з трепетом торкнулась клавіш – вони були прохолодні та приємні на дотик. Робота розпочалась спочатку над прелюдією та фуґою Й. С. Баха, потім – сонатою Й.-К. Баха... Смуток «Осінньої пісні» П. Чайковського був яким'сь не доречним цього сонячного дня. Після уроку, пані вчителька дуже поспішала – мала ще справи у місті. А от учениця додому не квапилась, нарешті вона змогла посидіти на омріяній канапі! А що донька господині дому була щебетушкою, то між юнками одразу спалахнула дружба. За дві години, вони переговорили про все, а головно – про свої мрії. Обидві хотіли продовжити музичні студії – до вступної кампанії залишалось всього декілька днів. Розмовляли трохи і про хлопців… Жартували… Час збігав швидко і гостя почала збиратися додому. Вони йшли запилюченою вулицею до зупинки тролейбуса, перекрикуючи дзенькіт трамваїв і шум автомобілів. На устах пломенів усміх – вони були щасливі! Відтоді, ця міська метушня, принаймі в однієї з дівчат, завжди викликала певні асоціації, які трансформувались у почуття вдоволення – мрії таки здійснюються! 2013 | |
| Категорія: Конкурс | Додав: chajechka (22.07.2013) | Автор: Лариса Кожушко | |
| Переглядів: 831 | Коментарі: 2 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
