| Головна » Публікації » Конкурс |
Присвята забутій подрузі
| Буває так, що дивишся ти на людину, А бачиш в ній, нажаль скотину. І вдіять з цим ні що не можеш. А справа в чому? Та, чи хочеш? Чи хочеш ти картати дні З істотою, що там в пітмі. Утемряві пищить від болю, Від жаху правди, та про волю... На все в неї відповідь готова: "Я не якась там людина раптова. Життя своє обираю я сама! І не тобі вирішувать, що хочу я. Це моє життя!" Вона волає про права, Хоч сама про них незна. У світі диму, алкоголю Вона кричить про душу й волю! Самій не смішно? Я сміюсь. На честь і гідність сподіваюсь! | |
| Категорія: Конкурс | Додав: titaevskiy (23.07.2013) | Автор: Тітаєвський Олександр | |
| Переглядів: 606 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]