| Головна » Публікації » Конкурс |
Овіяв листопад осінню позолоту
| Овіяв листопад осінню позолоту, Березі русу розпустив косу, Безжалісно розсипав по болоту Її жовтневу пишність і красу. Безлисті в’язи, ясені, осики Журливу пісню осені шумлять, Для них минуло літо невелике, Вони готові зиму зустрічать. Метеликом кружляє листя з клена… І лиш тополя на краю села Осталася по літньому зелена, І вітрові красу не віддала. Піднявши гордовито вгору віти, Вона ніяк на осінь не зважа, Її минають осені приміти, Зима, напевне, зовсім їй чужа… Бажав би я, як та тополя бути; Як осінь не помітила вона, Щоб і мені так само не відчути, Коли на скронях буде сивина. Жовтень-листопад 1958 року. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: nastya-k (19.08.2013) | Автор: Іван Шаповал | |
| Переглядів: 678 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
