| Головна » Публікації » Конкурс |
Осіння вдача
| Моя сеструня скоро прийде в гості, Осипле золотом й дарами щедро всіх, Нарешті для думок знайду я простір Й для споминів заасфальтованих своїх. Моя сестра – то осінь блідолиця, Вона ховається в чадру щільну з дощів, У нас із нею спільні біди й таємниці Про них шепочемось під світлом ліхтарів. Я вдячна їй, адже я вдачу маю Осінню, з присмаком гіркого полину, Тому я часто мжичкою дрібною плачу, Згрібаю світ в туманну пелену. Й нехай всі інші лиш кидають зверхньо, Що це лише затятий песимізм, Це є життя святкове і буденне Й у ньому безліч зваб, ідей, харизм. Осіння вдача – то дарунок долі, Не все ж іскритися вином багряним, Зі смутком у очах я апріорі, Я частка «анти» всім світам весняним. Жовтневий вітер згоїть мої рани, Втішатиме вкотре моя сестриця Впадуть із гуркотом з душі важкі кайдани, А через кого вони там? Яка різниця… Лиш осінь знає, через кого побратались, Обоє зраджені теплом байдужим, У цьому їй одній була зізналась Й з тих пір ми про своє дівоче тужим… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: lilusia93 (19.08.2013) | Автор: Лія Ладижинська | |
| Переглядів: 2163 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]