Вівторок, 23.04.2024, 14:34
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Осіння меланхолія
Природа наче засинає,-
Барвистість втратила ураз.
Вона неначе завмирає,
Відкинувши своїх прикрас.

Природа втомлено зітхає,
В обійми листя тихо зве.
І на вітри не зволікає,-
На щепки ними душу рве.

Природа наче зволікає,-
Відтягує зимовий час.
Та холод тіло пробирає,-
Все стелиться навколо нас.

Природа вже не пам'ятає,
Як тепло було влітку уночі.
На дощ вона не зволікає,
Що стогне вітром і кричить.

Природа втомлено питає,-
"Коли її врятує лід та сніг?"
Вона між листя засинає,-
І ти б заснув, якби ти зміг...
Категорія: Конкурс | Додав: Anna_Zakohana (22.11.2014) | Автор: Анна Діденко
Переглядів: 737 | Теги: Природа

Публікації інших авторів

вірш " Я - против Пушкина - Емеля!
Нудьга, байдужість, безнадія...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Сніги міняють кольори...
Танцующим в темноте
Ти - моя кава
AC/DC
Юродиві
Призвание
Людей не вистачає

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]