Четвер, 09.05.2024, 19:14
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Моє село
Моє село

Вже майже всі живуть сьогодні в місті,
Життя, як степ, роками поросло.
Ми найчастіше згадуєм дитинство,
Моє дитинство – це моє село.

Моє село – проста селянська хата
І чисті душі, наче хліб і сіль,
Моє село – це ніжний запах м’яти,
Гіркий полин, неначе серця біль.

Це тиха річка, верби й осокори,
Як білий лебідь перше почуття,
Вузькі стежки й берізки білокорі,
Лишаю я тут часточку життя.

Життя літа нанизує в намисто,
Збирає все, що доля нам дала.
Окраса поля – сонях золотистий,
А люди – це окраса для села.

Моє село – стареньких сиві скроні.
Це їх життя опаленим було.
Моє село – це в мозолях долоні.
Живе мій край, поки живе село.
Категорія: Конкурс | Додав: nina_zayets (19.08.2013) | Автор: Ніна Заєць
Переглядів: 677 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

І знов надворі дощ при сонці...
Тобой придуманный каприз
нап'юся щастя
_МЫ_
Время
про себе
Тернова Квітка
доні
Налита березовим соком…
Ти (Я)

Всього коментарів: 1
1 Lenochka  
0
Як жаль, що люди забувають, звідки пішло їх коріння. Дуже ностальгічний вірш.

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]