| Головна » Публікації » Конкурс |
Крок осені
| Вітерець, що аж пашів від спеки, Поблукавши між прив'ялих трав, Стару лавку з дощечОк смереки Листям липи вправно посипав. На дошках, пошерхлих від негоди, Що ввібрали в себе спеку дня, Почитати книгу в прохолоді, Ненадовго влаштувалась я. Сонце липі золотило коси, Повагом ховаючись за став. Майстер-дятел "Скоро прийде осінь" На корі шовковій карбував. А коли було вже по роботі, Задивився на чеканки тло. Легкокрилий вітер у польоті Вчив листок ставати на крило. І беріг його, немов обранця Осені. Пронісши між гіллям, Вклав на лавку. Жовтого блукальця Довго роздивлялась мовчки я. Так посЕред тиші і мовчання Осінь ще підкралася на крок. Я вірші читала про кохання... Липа... Лавка... І сухий листок... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: mazyrnp (21.07.2013) | Автор: Наталя Мазур | |
| Переглядів: 1043 | Коментарі: 10 | Теги: |
|
|
0
Шикарна поезія,п.Наталю!
|
|
Дякую, Наталю!
Цікавий той факт, що цей вірш народився після прочитання книги "Та жінка, що навпроти у вікні". )) Творчих здобутків тобі, сонечко! |
|
1
чудовий вірш, неймовірно яскраві і влучні образи
|
|
гарно! легко читається. такими, на мою думку, повинні бути справжні вірші - плинути, як пісня, навіть без мелодії.
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]