| Головна » Публікації » Конкурс |
Коли годинник розбивається
| Коли годинник розбивається, ми сходимося в одній часовій площині й переплітаємося руками, як нитки у бабусиному светрі. Тільки-но великі мурахи часу склеюють докупи механізм, як ми знову зникаємо кожен до свого простору, приречені на цілу вічність одне одного чекати, як спокути чи спокуси, і спрагло віддаватись щастю бути разом. Ми зліпимо колись на двох одне позачасся. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: olesava (20.08.2013) | Автор: Юлія Закутня | |
| Переглядів: 752 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
