| Головна » Публікації » Конкурс |
Горобці і люди
| Роздратували зранку горобці, Зчинили лемент аж на все містечко. І ось вже вихопили промінці В траві розбите з зародком яєчко. Пташиний рід злетівся звідусюд, На гілку ніби сіра хмара впала. Розпочали свій траурний прелюд, А горобчиха ніби все благала: «До мене підніміть моє дитя, В гніздечко... Я теплом своїм зігрію, Я зможу повернуть йому життя, Не відбирайте, поверніть надію…» Мене не полишає думка ця: Мале пташатко, нерозумне, дике… Яке там серце в того горобця – А воно ніжне, любляче й велике. Де ж ви, так звані «псевдо матері»? Діток своїх безжально не кидайте, На долі їм рубців не залишайте. Від щебету пташиного здригніться, І в горобців любові научіться. Й серця свої лишіть на олтарі. А поки просто Господа моліть - Може колись він за таке й простить! | |
| Категорія: Конкурс | Додав: muzima29 (23.07.2013) | Автор: Олена Бондар | |
| Переглядів: 623 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]