| Головна » Публікації » Конкурс |
Фатум любові
| Фатум любові …. Надто довго я в’язнив пробачення. ЗдичавІв. В активі – перегар. Та яке тепер це має значення? Не відмити гордощів нагар. Відскакала юність трясовинами, Вовком сірим зрілість промайне, Тільки ти зорієш над провинами. Ласки милих рук загривок жде. Знов по ринвах вен шкребуть розкаяння, в серце б"ють: «Коли? Коли? Верни?», Повертаю, на повторне таяння, заморозки нашої весни. …. Пнявся вірно, пагонами ввись, з стовбура міцного від природи, видно гнув занадто садівник й тріснуло у гнучкої породи. З ран незримих вирвалась не кров, не смола зневіри і відраз, засочилася живицею любов на миршаву шкіру від образ. У калічатка ціна – рубель жалю. Рву з корінням пирвать слабини. Лиш тобі корюся, бо люблю, Лиш тобі винюся без вини. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: andron (23.07.2013) | Автор: Андрій Горбацьо | |
| Переглядів: 730 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]