| Головна » Публікації » Конкурс |
ДО ДВОХСОТЛІТТЯ Т. ШЕВЧЕНКА
| Двісті літ у нас немає часу в Кобзаря вчитатися як слід – двісті літ осанни по Тарасу. Є чим похвалитись, хто ні разу не читав Шевченка з юних літ. Є кому послухати Пророка, що не буде волі у тюрмі, що не буде перемоги, поки панівні верхи, напнувши щоки, воювати йдуть себе самі. Не знайшли між себе Вашингтона, не звільнили душі від проказ, попри дишлом писані закони з барикади самооборони в себе не помітили Кавказ. Не повстали в боротьбі за волю, як писалось кров’ю звідтіля, де горить за горами земля, не помстились за дівочу долю, за русалку і гнучку тополю, за покритку блазня-москаля. Не впізнали жінки-України в образах поетових творінь, не дізнались про шляхи з руїни на стезях останніх поколінь. Не дивились, чим живились круки навсібіч орлиної глави, забували, що на вістрі злуки ненаситні загребущі руки завжди виростають із Москви. Нас шокує петербурзький денді, що безплатно видавав буквар і не жив як дійсний академік, та п’янить бузинний перегар, і хвилює, скільки дивідендів нахапав «профессор» і завгар. Чим ще дорікнути кріпакові, що зміняв прописку на Арал? Нам, слов’янофілам, мало крові на багнетах братньої любові і бракує маршів за Байкал. Грає море, гомонять діброви, сивий смушок мріє в далині... Де ж ті гайдамаки в наші дні? Не померкло Кобзареве слово. Двісті років щирої розмови... Не стихають двісті літ пісні. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: ihor_sch (18.08.2013) | Автор: Ігор Шоха | |
| Переглядів: 702 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
