| Головна » Публікації » Конкурс |
Чорне неочікування
| Лиш образ, тай не знаю. Хто це є. Підходжу я, тихенько скраю. Що ж це за одне? _ Чи то воно таке струнке? Чи то худе, як дрищ? Чи має пишнеє волосся, або ж то коріння з голови стирчить? _ І звідки я цього дізнаюсь? На то подивлюсь, І тут же я злякаюсь. _ Побачу знову - і приємно. Погляд, що просто мерихтить. З неї сміюся я даремно, Її не можу просто так забудь. _ У темряві бачивши тільки силует, Я чуть від щастя не зімлію, А коли потрапить лиш промінчик на образ її. Своїм очам я не вірю. _ До себе у день нікого не підпускала, Але в ночі так гарно співала. З декілька десятків чоловік погубила, Але я не йшов, Як би не манила. _ І звертаюся до тебе "проклята красуне": Хоть музою моєю ти була.. Хто я є, все ж таки, забула. _ Але мої слова ти пам'ятаєш І суть ти в них, надіюся, впіймаєш. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: hixto (25.07.2013) | Автор: Віталій Камінський | |
| Переглядів: 555 | Теги: |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
