Головна » Публікації » Конкурс |
Часова омана
Мій любий юначе! Не знаєте Ви, як довго я Вас виглядала. Засіялись часом поля кропиви, та досі чуття пам’ятала. Червлена калина сльозиво цвіла в убогім саду водограїв. Чи відомо Вам, як страждала вона від щему, що вечір все країв? Благання незвитими ткали ряди, за ниті його зачепивши, а сніг маковинням у день коляди на хустці спинявся, застигши. За довгі вуздечка тяжких верховин морози тримались, тремтіли і мчались уздовж корогви полонин… На серці гарячим осіли. Вернулись, юначе, із серцем! Стукоче, на волю благає пустить хвильову. Кохання ж моє хоч не хоче, тріпоче, зриває навіщось з душі мураву. | |
Категорія: Конкурс | Додав: Nastia (21.08.2013) | Автор: Анастасія | |
Переглядів: 782 | Коментарі: 5 |
Публікації інших авторів |
|
1
Ваш стих прекрасен, барышня =))
|
1
Ваші творіння це і є подяка для поціновувачів і читачів ваших перлин словесних
|
2
Червлена калина виступає прототипом дівчини, котра багато часу чекала свого коханого, в чому власне і зізнається йому у своємі вірші. Сповнена коханням до юнака, дівчина відкриває свою душу і ділиться тим, через що вона встигла пройти протягом часу очіування саме такого як він. У цьому вірші піднімається тема "вічного кохання", яка завжди лишатиметься актуальною навіки.
|
Оу...Ну я вже не знаю, як Вам і дякувати...Така увага до моєї творчості!
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]