Середа, 22.01.2020, 01:42
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Букет квітів
Леся і Роман разом навчалися в одному класі. Це були щирі дружні стосунки. Вони разом зубрили уроки, допомагали одне одному. Разом бігали на дискотеку, ходили в кафе. Їхні батьки були раді такій дружбі, сподівалися, що згодом юнацька симпатія переросте у щось значно вагоміше.
Роман – високий, чорнявий хлопець. Роботящий, з простої сім'ї. Він з більшою охотою працював у саду, ніж сидів над книжками. Але завдяки Лесиним зусиллям його оцінки теж були одними з кращих у класі.
Леся – красива білява дівчина з добрим характером і лагідною вдачею. Акуратна, вихована в інтелігентній родині. В сім'ї існував неписаний закон – чоловік часто дарував дружині квіти. В домі панували затишок і злагода. Леся мріяла, що колись і в неї буде такий чоловік, що зустрічатиме з букетами.
Леся з Романом на відмінно закінчили школу, без проблем вступили до вищих навчальних закладів. Вона – до Черкаського університету на економіста, він – до Уманської сільгоспакадемії на агронома. Зустрічалися, коли на вихідні приїздили у Городище. Вони залишалися друзями – не розлий вода. Роман був давно закоханий в Лесю. Але він ніколи в цьому не зізнавався, не дарував квіти, а тому дівчина навіть не вважала ці стосунки романтичними.
На другому курсі Роман отримав шанс пройти стажування в Америці. На цілий рік! За час розлуки Леся несподівано зрозуміла, що кохає його! Вони багато спілкувалися по Інтернету. Леся чекала повернення Романа, мріяла про щасливу зустріч.
Нарешті Роман повернувся! Подзвонив до Лесі, домовилися зустрітися в їхньому улюбленому кафе. Вони трохи змінилися, подорослішали. Роман цікаво розповідав про навчання і роботу за океаном. Леся слухала. Але юнак помітив тінь смутку на її обличчі. Зненацька Леся різко підвелася з-за столика, розвернулася і хутко пішла додому. Роман був шокований. А Леся довго плакала у своїй кімнаті. Нарешті сказала матері: “Я цілий рік його чекала! Думала, що прийде з розкішним букетом квітів! А він приніс цукерки, ніби малій дитині! Мені так образливо! У моєму серці щось обірвалося. Я більше не хочу й чути про нього!” І коли Роман зателефонував – сказала, що він убив її першу любов...
Отримавши диплом Леся повернулася у Городище. Батьки мали деякі зв'язки, а тому змогли влаштувати доньку на престижну роботу. Вона з головою поринула у справи. З батьками жилося спокійно і зручно.
Якось на святі у родичів вона познайомилася з трохи старшим за себе Віктором із сусіднього району. Він залишив свою візитівку, попросив телефон дівчини. Почали передзвонюватися, годинами весело щебетали. У найближчий вихідний Віктор приїхав у гості. У руках тримав великий букет фантастичних троянд! Леся відразу закохалася у такого галантного кавалера. Він був із заможної родини. Справжній принц на білому мерседесі.
Зустрічалися більше місяця. Кожного разу Віктор дарував прекрасні квіти. А потім приїхав з батьками, щоб домовитися про створення молодої сім'ї.
Весілля вийшло гучним і багатим. Розписалися, повінчалися, відсвяткували у ресторані. У суботу гуляли у нареченого, у неділю – у нареченої.
Після весілля Віктор перевіз молоду дружину до своєї двоповерхової домівки. Живи та радій! Леся хотіла влаштуватися на роботу у новому місті, але Віктор відмовив. Наказав, щоб займалася домашнім господарством, а він сам зможе забезпечити сім'ю. Леся нудьгувала без улюбленої справи і колективу. А безкінечна робота з худобою і в теплиці, де росли троянди, жахливо виснажувала. Вона не помітила, як швидко забула, що таке манікюр, перукарня та обновки. Букети троянд продавала на базарі, хоча сама вже дивилася на них з огидою.
Біда у тому, що Віктор не відмовився від своїх холостяцьких звичок. Часто приїздили компанії старих друзів на шашлики. У дворі розпалювали мангал, вони гучно розважалися. Горілка лилася рікою! Леся весь час готувала різні закуски, моталася з тарілками від кухні до столу. Коли гулянка доходила до найвищої точки – Віктор і гості починали стріляти з мисливських рушниць. Цілили по порожніх пляшках і просто гатили у нічне небо. Лесі ставало страшно, навіть моторошно. Вона боялася зробити або сказати щось не так, аби не потрапити під гарячу руку. Тоді ховалася у підвалі, обливалася гіркими сльозами й здригалася від кожного пострілу. Від сусідки дізналася, що такі оргії й раніше проводилися тут дуже часто.
Про свій розпач Леся батькам не говорила. Коли телефонували – відповідала, що усе нормально. Проте батьки відчули негаразди. Якось вони приїхали відвідати доньку. Коли Леся побачила батьків, розплакалася, притислася до них, як у дитинстві. Зізналася, що більше не може тут жити. Батьки наказали негайно збирати речі та їхати додому. Втекла фактично у тому, що була.
Леся подала на розлучення. Була у такому відчаї, що навіть дала собі слово ніколи не вірити мужчинам й залишатися одною...
А нещодавно Леся випадково зустріла у магазині Романа. Він був з дружиною й маленьким синочком. Вони під'їхали своєю машиною. Не новою, але доглянутою. Роман купував цукерки. Було видно, що ця молода сім'я справді щаслива. Незважаючи на те, що Роман так і не навчився дарувати квіти.
Категорія: Конкурс | Додав: vchos (21.07.2013) | Автор: Володимир Чос
Переглядів: 773 | Теги: квіти, кохання

Публікації інших авторів

звичайна жінка
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Біда
Повітря чисте і прозоре...
Айболить (англійська для дошкільнят)
Мить
Допоки...
Спогад
Не подолавши влади гніт...
Револьвер

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]