| Головна » Публікації » Конкурс |
Антиматеріум (уривок)
| - Картопля трохи недосолена, - вона підсунула до його прозорої тарілки з
прозорим пюре і відбивною сільничку. – Антиматеріум, - і крізь
сільничку стало видно фотошпалери. - Кохана, ти прекрасно готуєш, - він усміхнувся і прийнявся їсти прозорою виделкою. Крізь нього теж було видно фотошпалери. Край кованих перил і вид на Париж. Складалось враження, що вони обідають на залитому весняним сонцем балконі в столиці Франції. До своєї тарілки вона ще не торкалася. Неля дивилася, як їсть її чоловік, як ворушаться його губи, як промені весняного сонця проходять крізь його темне густе волосся, як синій светер облягає його плечі. Дивилась, і його прозорість вже зовсім її не хвилювала. За два роки звикла. Прозорою виltлкою він видавлював візерунки на прозорому пюре. Напевно, картопля «в полосочку» смачніша. Неля усміхнулась і зробила такий же візерунок на своїй тарілці. Так і справді смачніше. *** -Вона нас помічає, - безапеляційно заявив Марк. Він був майже двометровим загартованим небезпекою мисливцем на нематеріальне, і розгублений вигляд ніяк не в’язався з суворими рисами його обличчя. – За моїми даними, пройшло два роки після смерті Артура Премоло. Виходить, що вона два роки живе з привидом і просто у нас під носом перетворює матерію в антиматерію! Підлеглі Марка поопускали очі. Вони вперше бачили капітана таким. За весь час існування матеріальної поліції ще не було такого випадку, щоб привид не був знищений, не те що не знайдений. -Ганьба, - голосно повторив Марк. Чорна шкіряна куртка робила його ще зловіснішим. – Ми повинні до них дістатись!.. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: viktoria_vidma (20.08.2013) | Автор: Вікторія Мазур | |
| Переглядів: 673 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]