10:29 Вийшла в світ книга Тетяни Возбранної "А правда десь посередині" |
| 16 січня 2018 року вийшла в світ книга Тетяни Возбранної "А правда десь посередині". Замовчувані протягом десятиліття, поезії Тетяни Возбранної (у дівоцтві – Миколюк) розквітли на сторінках її першої довгоочікуваної збірки. Тут читач знайде і любовну лірику – про вічне та найсвітліше почуття, і пейзажну лірику – природа ніколи не перестане дивувати людину, і громадянську лірику – з великим болем про долю України, її синів та дочок. Упевнені, що збірка зачепить кожного читача, як щось незвідане та водночас близьке та знайоме. До збірки увійшли вірші: «Нікому не віддам оцю красу», «Дивлюсь у далину: дороги і не видно», Коханому, «Сховаюся в кутку від цього світу», Янголи життя, «Не відома, не знана, не пі́знана», Я вийду в дощ, Даруй слова комусь на щастя, Ви не кладіть любов на терези́, Моїй любій донечці, Болить мені у серці Україна, «Несли надію у долонях», Посміхунчик, «Іде собі й прокльоном шиє», Одкровення душі, «Спокійна і сумна. І більш ніяка», Сонечко, «Я так люблю тебе, але ти так нечасто», «Дивлюсь на світ — нема асоціацій», Моя столиця-колисанка, Тобі любов я віддаю, «Пуста платформа. Потяг вже пішов», «Посіріла зима від застуди», «Минає час, і пишеться історія», «Моє дитинство, де ти? Озовися!», «Стоїть, зігнута до землі», «Навшпиньки встану й дотягнусь до долі», «Чубата осінь ще...чубата», «Морозний подих у мовчання!», Учись, дитя!, Колись ти…, «Минає все у світі в небуття», «Стоять дерева, мов аристократи», «Дощить. Чи не дощить», «Війна... Там — стогони і крики», «Спустився вечір погуляти», «Заціпило по саму душу», «Має осінь трьох синів», «Світає... Неба пурпурові язики», «Білий ранок. Білий сміх», «Була лиш мить, остання мить кохання», Нам варто..., «Принишкло сонце в крапельці роси», «Шматок дитинства на руках», «Який цей ранок неповторний!», «В одній країні, десь у горах», Ті зелені очі, «Час на плечі спустився маревом», «Широкий світ, та ширше, все ж, життя», «Ех, молоді, молодики, ще юні», «А часом так буває чорно», «Ідуть на сповідь тіні тих», «Завжди дві третіх, цілого нема», «Поміж людей мільйони різних суджень», «Будівництво нових станцій», «Ой ні, ой ні, негода вже збиткується», «Посіяла гречку, а гречка не сходить», Така, як є, «Із розбігу та в забіги», «Негадано й нежданно», «Ненароком під згойданим дубом», «Своя є ціль у кожній слові», «Мамусю, Леле, ясна зоре», Заплакало небо..., З надією, «Отак воно: немає вівчаря», «Добрий ранок! Сонце сходить!», «Жива вода у дзеркалі над небом», «Весна прийшла — співають птахи», «Відсторонена? Відсторонена!», «Мої Карпати, ле́́гені зелені», «І знову дощ. Травневі теплі води», «В метро-з метро потоки тіл», Згадайте про ЖИВЕ, Моя земля, Колискова у війні, «І звідки стільки у людей пихи?!», «Дощем запахло, як дощем запахло!», А я живу зеленим літом, Караван, «Прислухайся: дрімає тиша», «Я часом розминаюся з життям», День Тетяни, З’явись у сні, Абсурд думок, «Скотилося сонце у свій закуточок», Послухай, «Купить би щастя — ще не заробила», «Я ненавиджу розпач», «Змиває дощ і чисте, і брудне», «Я люблю твої руки», «У широті твоїх зіниць», «Мені всміхається із неба», Я вдома!, «Я сплю і бачу твої сни», «Живемо в панцирі, як раки», «Запахла ніч дзвінким світанком», Срібне, «Люблю тебе. І хай шумить гроза», «Чи знаєш ти, де найтепліше?», «Опущені додолу крила», «Я часто бачу дивний сон», Слова умерли, Моєму татусеві, «А я живу у згарищі любові», «Було б мені собі мовчати», Прощай, Скринька, «Є правила, обмеження, закон», До річниці Революції Гідності, «Заплакав серпень, гірко так заплакав», До мого рідного Миколая, «За понеділком йде вівторок», «Мовчу. Терплю. А що ж бо далі?». Формат 84х108 1/32 Ум.друк.арк.4,41 Обкладинка м’яка, 84 стор. ISBN 978-617-7590-19-3 Прикріплення: Картинка 1 |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
